Автор сайту:

Олександр Арцишевський

juxtra@mail.ru

Каталог статей ▼

Уробіліноген в сечі

Редаговано: 14.04.2015

Що таке уробіліноген?

Схема метаболізму уробіліногена Схема метаболізму уробіліногена

Уробіліноген (грец. uron - сеча + лат. bilis - жовч + грец. genesis - походження) — один з жовчних пігментів, кінцевих продуктів утилізації в організмі гемоглобіну і деяких інших органічних молекул, що містять порфирин, зокрема, міоглобіну (скоротливого білка м'язів).

Первинним джерелом утворення 80% уробіліногена в організмі є гемоглобін еритроцитів, що відслужили свою службу.

Спочатку з порфиринової частини молекули гемоглобіну утворюється непрямий білірубін, потім він у печінці перетворюється на прямий і виводиться з жовчю в кишечник. У кишечнику за участю мікрофлори білірубін зазнає подальші перетворення з утворенням великої кількості проміжних речовин. Деякі з них, зокрема, мезобіліноген і стеркобіліноген, всмоктуються в кров через систему воротної вени. У здорової людини вони відловлюються печінкою і знову виводяться у вигляді білірубіну, і лише невелика частина (близько 4мг на добу) виводиться з сечею у вигляді уробіліногену. Уробіліноген сечі на повітрі з'єднується з киснем і протягом декількох годин перетворюється на уробілін.

Деталі механізму виведення уробіліногена все ще уточнюються. Одні вчені стверджують, що стеркобіліноген і уробіліноген — одна і та ж речовина, інші вважають, що різні. Втім, для практики це не так уже й важливо.

Уробіліноген і уробілін сечі, а також проміжні уробіліноподібні речовини прийнято разом називати "уробіліноіди", або "уробілінові тіла". Наявність уробіліну в сечі називається "уробілінурія". Уробіліноген безбарвний, а уробілін надає сечі темне забарвлення. Тому сеча, насичена уробіліноїдами, темніє на повітрі через кілька годин.

Чому в сечі з'являється уробіліноген?

Речовини-попередники уробіліногена внаслідок порушення детоксикаційної функції печінки можуть виводитися з організму тільки через нирки з сечею Речовини-попередники уробіліногена внаслідок порушення детоксикаційної функції печінки можуть виводитися з організму тільки через нирки з сечею

У здорової людини уробіліноіди в сечі відсутні, точніше їх настільки мало, що звичайними лабораторними методами виявити їх неможливо.

  1. Поява уробіліногена в сечі внаслідок порушення детоксикаційної функції печінки.

    Пошкодження печінкових клітин і зниження їх функціональної активності при багатьох захворюваннях приводить до того, що печінка втрачає здатність переробляти похідні білірубіну, що всмоктуються з кишечника. В результаті уробіліноіди, а також і прямий білірубін в надмірній кількості накопичуються в крові і виводяться із сечею.

    Порушення детоксикаційної функції печінкових клітин має місце при таких захворюваннях:
    • Гострі вірусні гепатити
    • Токсичні гепатити
    • Медикаментозні гепатити
    • Алкогольна інтоксикація та алкогольні гепатити
    • Хронічні гепатити різного походження
    • Бактеріальні гепатити при лептоспірозі, інфекційному мононуклеозі та ін.
    • Первинний біліарний цироз печінки
    • Пухлини печінки
  2. Поява уробіліногена в сечі як наслідок підвищеного виробництва його попередника — білірубіну.

    Така ситуація характерна для так званих гемолітичних анемій, або гемолітичних жовтяниць. Ряд захворювань супроводжується масовим руйнуванням еритроцитів крові і, відповідно, утворенням надмірної кількості білірубіну.
    Печінка при таких захворюваннях, як правило, працює нормально. Проте, надходження значної кількості уробіліноїдів в кровоносне русло призводить до їх появи в сечі.

      Гемолітичні анемії:
    • Вроджені гемолітичні анемії: серповидноклітинна анемія, таласемія та ін.
    • Аутоімунні гемолітичні анемії
    • Гемолітичні анемії при деяких інфекційних захворюваннях: малярія, сепсис та ін.
    • Гемолітична хвороба новонароджених
    • Медикаментозні і токсичні гемолітичні анемії
  3. Можлива також поява уробіліногену в сечі після обширних крововиливів в тканини і переломів великих кісток. Великі крововиливи характерні для переломів кісток таза і переломів стегна.

Двофазна поява уробіліногена в сечі при гострих гепатитах.

Двофазна поява уробіліногена в сечі при гострих гепатитах Двофазна поява уробіліногена в сечі при гострих гепатитах

Занадто тривале перебування уробіліногена в сечі при повторній його появі говорить про затяжний перебіг захворювання Занадто тривале перебування уробіліногена в сечі при повторній його появі говорить про затяжний перебіг захворювання

Для гострих захворювань печінки, і насамперед для вірусних гепатитів, характерна двофазна поява уробіліногену в сечі: через кілька днів після початку захворювання уробінін зникає з сечі, а через півтора-два тижні з'являється знову. Чому ж так відбувається?

  • Перша фаза. Як вже говорилося вище, з початком гострого захворювання можливості печінки по детоксикації шкідливих для організму речовин різко знижуються. Всмоктані з кишечника уробіліноіди не утилізуються печінкою, а потрапляють в кров і з неї через нирки в сечу.
    Надалі уробіліноген зникає з сечі. Але це зовсім не свідчить про поліпшення. Справа в тому, що уробіліногену вже немає звідки взятися: функція печінки порушена настільки, що повністю припиняється виділення в кишечник жовчі, а з нею і білірубіну як джерела виробництва уробіліноідів.
  • Друга фаза. Через деякий час уробіліноген з'являється знову. І це добре — робота печінки покращилася, жовч і білірубін пішли в кишечник, відповідно з'явився матеріал для утворення уробіліногену.
    Потім уробіліноген зникає, і це ще краще — печінка повністю справляється зі своєю функцією і весь уробіліноген перенаправляє назад в кишичник, не допускаючи його появи в сечі.
    У деяких випадках друга фаза уробілінуріі затягується. Це говорить про неповне відновлення функції печінки і про схильність хвороби до затяжного перебігу.

Діагностична цінність дослідження уробіліногена в сечі.

Важливість дослідження уробіліногена в сечі важко переоцінити. Простота і доступність цього дослідження поряд з високою діагностичною надійністю роблять його незамінним в медичній практиці.

По-перше, він з'являється значно раніше білірубіну в сечі, і навіть раніше за підвищення білірубіну в крові. Таким чином, уробіліноген в сечі є, як і тимолова проба, а також амінотрансферази (АЛТ і АСТ) крові, найбільш ранньою ознакою гепатиту.

По-друге, уробіліноген в сечі, точніше, його відсутність дозволяє відрізнити механічну жовтяницю (внаслідок перешкоди для відтоку жовчі) від жовтяниць іншого походження. При механічній жовтяниці, на відміну від печінкової і гемолітичної жовтяниць, уробіліноген в сечі відсутній.

В третіх, уробіліноген в сечі, як і рівень білірубіну в крові, має чіткий зв'язок з функціональним станом печінки і являє собою надійний індикатор для моніторингу динаміки захворювання.

Рейтинг статті: 3.9 з 5
Голосів: 64
Переглядів: 108847